|
Батьківський лекторій Виховання та розвиток дитини вдома Заохочуйте самостійність своєї дитини. Якщо Ваша дитина потребує допомоги, створіть такі умови, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання проблемної ситуації. Не давайте готових відповідей — Ваша допомога має обмежуватися натяками, навідними запитаннями. Відзначайте досягнення дитини. Віддавайте перевагу похвалі, а не докорам. Не доповнюйте схвалення вчинків або поведінки дитини критикою. Не ставте перед дитиною завищені вимоги. Не вимагайте від своєї дитини більше, ніж від себе. Пам’ятайте, що для дитини позитивний приклад батьків значить більше за їхні повчання. Створіть для дитини куточок, де буде її стіл, полички, іграшки, книжки, олівці фарби, альбоми та інші предмети, необхідні для її самостійної діяльності, гри. Розповідайте дитині якнайбільше позитивного про самостійність, допитливість, а також про дитячий садок, школу. Пам’ятайте, після 20 хв. занять дитині необхідна перерва, зміна діяльності. Не проводьте розвивальних занять із дитиною пізно ввечері. Пам’ятайте, для продуктивної діяльності дитині необхідно спати 10–12 год. на добу, з урахуванням денного відпочинку протягом 1–1,5 год.
  Здр ас твуй, дитячий садок ! Дитячий садок – новий період у житті дитини. Адже для маляти це, передусім, перший досвід коллективного спілкування. Нову обстановку, незнайомих людей в повному обсязі діти не всі сприймають відразу й без проблем. Більшість їх реагують на дитячий садок плачем. Одні легко входять до групи, але плачуть ввечері вдома, інші погоджуються йти у дитсадок вранці, а перед дверима починають вередувати й плакати.
Розглянем о типові помилки батьків і їх запобігання: • неготовність батьків на негативну реакцію дитини на дошкільний заклад - батьки бувають налякані плаксивістю дитини, розгублені, адже дома вона охоче погоджується йти у дитячий садок. Слід пам'ятати, що в малюка – це перший досвід, і він не може заздалегідь собі уявити повної картини, що плаксивість – нормальний стан дитини на період адаптації до ДНЗ. При терплячому відношенні дорослих вона може пройти сам собою. • обвинувачення та покарання дитини за сльози – це не вихід із ситуації. Від дорослих потрібно лише терпіння і допомога . • не плануйте важливих справ перший час, відкладіть вихід на роботу – знайте, що дитина може звикати до дитячого садка 2-3 місяці. • перебування в стані стурбованості, тревожності – передсім, заспокойтеся, адже діти моментально відчувають, що батьки хвилюються і цей стан передається їм. Уникайте розмов про сльози малюка з іншими членами родини у його присутності. • зниження увагу до дитини – типова помилка батьків. Покажіть дитині, що їй нічого боятися, ви так само поруч з нею.
Техніка прощання: Ви залишаєте в дитячому садочку стурбоване, абонавіть ревуче чадо? Як краще діяти в такій ситуації: розтягнути прощання чи вислизнути потай, поки малюк не баче?
Ось кілька нескладних способів пом'якшити розлучення:
• Знайдіть "прощальне" віконце. Якщо є звідки і дитина може визирнути то, нехай вона подивиться як ви махаєте їй рукою чи шлете повітряний поцілунок;
• Розробіть ритуал прощання. Повітряні поцілунки, особливі слівця, обійми – те, що справді сподобається маляті, забеспечить позитивні моменти у вашім розставанні;
• Виберіть зручні точки відліку. Оскільки малюки по-своєму сприймають час, краще сказати дитині, що ви повернетеся не о п'ятій годині, а після сну чи перед обідом.
   |
